Наші
досягнення

Діти намагаються врятувати зникаючу культурну спадщину Буковинського краю

Кемпери досліджували місцевість, її культуру, традиції, побут, а головне — людей. Як вони живуть? Що їх надихає? Чим вони займають своє дозвілля? Які історії про рідний край вони можуть розповісти і якими спогадами поділитися? Всю цю інформацію діти зібрали з вуст місцевих жителів Мигово під керівництвом головної натхненниці - арт-куратора Наталії Гирбу.

Діти піклуються про екологію

7% території України — а це площа, яка дорівнює площі Данії, — покрито сміттєзвалищем. Тільки 4,5% всіх відходів переробляються, в той час як у Швеції цей показник дорівнює 99%. Щоб зменшити рівень забруднення, кемпери розробили прототип інтерактивного смітника, що діє на сонячних батарейках.

Сортувальник вміє
говорити, жартувати, співати, бурчати і видавати різні музичні звуки. Він розповідає, як потрібно сортувати сміття і дякує за кожну бананову шкірку, яка впала за призначенням. Таким чином люди зможуть в ігровій формі вчитися сортувати відходи, а діти будуть мотивовані з малих років викидати сміття в урну.

Діти створили
інклюзивну іграшку

У DEC camp діти вчаться створювати проекти, які змінюють світ. Наприклад, їм небайдужа низька інклюзія дітей з обмеженнями здоров’я в ігровий простір.

Часто діти з обмеженим зором виключені з ігрового простору, тому що переважна більшість іграшок є такими, що треба «бачити», щоб взаємодіяти.

Діти розробили прототип
сенсорної іграшки — куб, з яким можна грати «на дотик». Кожна з граней куба по-різному розвиває дрібну моторику рук і тактильні відчуття: пальчиковий лабіринт, п’ятнашки на мові Брайля, спиннер власного 3D-виробництва та інші. Куб може приносити радість і розвиток всім дітям.

Діти придумують
бізнес-ідею для жителів
курорту Мигово

Прикарпаття — край, багатий на природні ресурси, але більша кількість жителів виживають тут тільки за рахунок зимових місяців, коли Мигово перетворюється в лижний курорт.

Діти придумали бізнес-ідею для місцевих жителів, яка могла б допомогти їм заробляти протягом року — брендоване мигівське мило Clap-Snap. Для цього кемпери використовували мильну основу, аромамасла і трави, які вони власноруч збирали і висушували.

Вони також придумали упаковку, рекламу мила і презентували готовий продукт адміністрації селища на чолі з мером. Після цього всі лоти товару розлетілися за «деки» (табірна валюта), як гарячі пиріжки.

Діти програмують
штучний
інтелект

Кемпери знають, як важливо говорити однією «мовою» з роботами, які в самому недалекому майбутньому будуть вирішувати як побутові питання людства, так і більш комплексні завдання.

Для тренування навичок програмування штучного інтелекту діти створили кілька проектів:

• Робот, який збирає кубік-рубіка менше, ніж за 170 секунд;

• Робот, який варить і сервірує каву за 5 хвилин після того, як господар натиснув кнопку «snooze» на будильнику;

• Армія роботів-трансформерів, які змагалися в цьому батлі, проходячи серію різних перешкод.

Дети популяризують
курорт Мигово як туристичний
destination поза зимового часу!

Кемпери вирішили популяризувати курорт Мигово завдяки рекламі в форматі передачі «Орел і Решка». Вони досліджували місцевість і зняли відео про те, як тут може відпочити економний турист або мандрівник з «золотою картою»

Як і в відомій програмі, в цьому ролику особливу увагу приділено житлу, їжі і розвагам. Так кемпери привернули увагу відпочиваючих до Мигово, де можна по-справжньому захопитися природою Карпат і місцевим колоритом.

Діти борються
зі стереотипами суспільства

Щоб привернути увагу до важливих проблем дітей в суспільстві, кемпери проводять соціальні флешмоби:

1. Негативна конотація словосполучення «як маленький» (що ти як маленький?). Щоб довести, що діти — не тільки «маленькі», а й розумні і талановиті, кемпери зняли соціальний ролик з підбіркою класних кейсів, які доводять що «як маленький» — це круто!

2. Проблеми підлітків з прийняттям себе. Щоб привернути увагу до цієї проблеми, діти створили соціальний флешмоб #япринимаюсебя.

Діти рятують
тварин Карпат!

Тварини Карпат під загрозою зникнення через масову вирубку дерев, браконьєрства і забруднення лісів. Бурих ведмедів залишилося 300 особин, вухатих їжачків — кілька десятків, а рисей і зовсім можна порахувати на пальцях.

Щоб привернути увагу громадськості до цієї проблеми, арт-куратор проекту художниця Ольга Адам вирізала з мішковини 20 «шкурок» вимираючих Карпатських особин, розмістивши їх на тлі «кривавих» Карпат. Під її керівництвом шкурки були розміщені на бугельному підйомнику і крутилися подібно тваринам на бойні. Протягом арт-перформансу звучав сигнал тривоги, а благальні очі тварин також спрямовували свій погляд на глядача. Фото-проект був розміщений в соцмережах табору.