Чому дитина не центр всесвіту: типові помилки відповідальних мам
Parenting box

Чому дитина не центр всесвіту: типові помилки відповідальних мам

104
опубліковано: 26 вер 2019
До списку всіх статей
опубліковано: 26 вер 2019
В цій статті

Вперше про дитиноцентризм заговорили у 60-70 роки XX століття. Причин називають кілька, про них сперечаються, їх обговорюють. Одні вважають, що культивування дитини — наслідок воєн, поневірянь, економічних криз. Другі стверджують, що це результат зміни внутрішньосімейних відносин і відхід патріархальної сім'ї з її дуже жорстким розподілом ролей і безумовним підпорядкуванням старшим. Треті кажуть, що це дуже хитрий та добре продуманий маркетинговий хід. Коли в західному суспільстві утворився потужний прошарок середнього класу, коли всі базові потреби були задоволені, і сімейного бюджету стало вистачати на щось ще, рекламісти знайшли свою золоту корову і стали доїти її щосили. А реклама — це часто маніпуляція свідомістю споживача. От і наманіпулювали. Але хай там що, який би фактор не відіграв вирішальну роль у зародженні дитиноцентризму — якийсь конкретний або їхня сукупність, проблема культивування дітей гостра, широко обговорюється психологами та педагогами, та й ми не змогли залишатися осторонь.

Коли дитина пуп сім'ї

Швидше за все, у кожного з нас є така подруга, яка викладає у Фейсбук та Інстаграм «стотищ» фотографій свого милого немовля. Або молода мама, розмови якої звелися до какашок, до «ми поїли» і «він такий розумний, ти не уявляєш». Багато хто з нас і сам такий. І перші кілька місяців чи рік – це цілком нормальне явище. Це ніби продовження вагітності. Жінка 9 місяців їла за двох, думала за двох, дихала за двох. А тепер їй важко сепарувати дитину від себе. Але все ж таки це зробити потрібно. Мама та інші члени сім'ї - всі разом, намагаються все робити спільно, але все ж таки це різні особистості. Дитинча — не продовження мами, не цар і вже точно не приймає рішення за батьків. Якщо цього не визначити для себе від народження малюка, потім ми стикаємося з нерозумінням як перевиховати розпещеного сина чи доньку.

Звичайно, те, що мама і тато вихваляються успіхами свого немовляти, не потрібно приймати за помилки в сімейному вихованні. Це нормально, коли батьки пишаються своїми дітьми, це чудово. Але чим швидше ми розуміємо, що дитина, найулюбленіша, найгарніша для нас, але все ж таки вона не центр всесвіту. Своє кохання ми можемо направити в інше — більш присадкувате річище. Наприклад, купувати хороші книги, прищеплювати любов до мистецтва, вкладати гроші у розвиток та якісну освіту.

А ще важливо пам'ятати, що в успішних батьків виростають успішні діти. Тобто, коли мама та тато стежать за собою, живуть насиченим цікавим життям, їздять у подорожі, постійно навчаються чогось, коли ставлять і домагаються цілей — велика ймовірність, що син чи донька успадкують це.

Розпещена дитина — яка вона

Коли наше батьківське серце сповнене безумовної любові, і очі замилені нею ж, ми навіть не замислюємося, як виховати добру, відкриту, чуйну людину, і як зрозуміти, що десь був огріх. Спробуймо зрозуміти як це — коли дитина центр всесвіту, які ознаки цієї горезвісної розпещеності. Отже,

  • «Все мені! Все моє!» Таке відбувається, коли будь-яка забаганка малюка задовольняється беззаперечно. Зрозуміло, що ми, як батьки, буквально все віддати дитині. Але постараємося передбачити — чи не завдаємо ми такими діями шкоди?
  • У пещених дітей частіше трапляються істерики. Чому? Тому що вони впевнені, що Земля крутиться для них та навколо них. І якщо раптом виявляється, що це не так – сльози, крики, нерви. Отримайте, розпишіться. Криком вони домагаються свого.
  • Вони вибагливі в їжі, шматочкують, вишукують щось смачніше. Так, і це також.
  • Не вміють бути вдячними. На жаль, такі діти незадоволені іграшками, їжею, подорожами. У них споживче ставлення до життя, до інших людей, до батьків, звісно, ​​також.
  • Розпещена дитина не допомагає мамі з татом. Найімовірніше, тому що вони завжди все самі робили за сина чи доньку.
  • Маленькому королю всі повинні. У разі конфлікту винні всі, крім нього. «Всі – погані, я – молодець».
  • Звідси випливає безвідповідальність. Як правило, батьки таких діток «так сильно люблять», що навіть не вважають за потрібне змусити дитину відповідати за свою провину. Пам'ятаємо! Любов краще виявляти по-іншому. Наприклад, навчати справжньої дружби, прищеплювати правильні цінності.
  • Такожо маленький Август Глуп не розуміє слова «ні». Коли батьки боязко намагаються наполягти на своєму — у людини трапляється кінець світу.
  • Ну і звичайно, розваг любить тільки себе. На жаль.

Помилки, які допускають батьки підлітків та малюків під час виховання

Коли у нас немає дітей і ми бачимо десь прекрасного малюка, що катається по підлозі, звичайно ж ми запевняємо себе, що з нами такого не станеться. Звісно, ​​ні, що ви. Адже помилки батьків у вихованні — наслідок м'якотілості мами та тата, поганої освіти, нестачі літератури, все це багаті діти, які не розуміють реального життя. Ось з нашими дитинчам нічого подібного не станеться, — думаємо ми і як ми часом помиляємось! І освіта начебто відмінна, і самі не дурні, і до батьківства підходили усвідомлено, а розпестили дитину і що тепер робити? Намагатися не допускати таких помилок:

  1. думати, що син чи донька центр всесвіту;
  2. скуповувати усі іграшки світу, бо цього не було у вас;
  3. тільки лаяти й ніколи не хвалити;
  4. заплющувати очі на нечищені зуби, бардак у кімнаті, бійку в пісочниці та нехтувати іншими сімейними та загальнолюдськими правилами;
  5. викуповувати вину подарунками;
  6. піддаватися на маніпуляції, йти назад під час істерики;
  7. все дозволяти. Або спочатку не дозволяти, але потім все-таки здатися;
  8. не пускати на роботу доти, доки не випуститься з університету;
  9. не доручати обов'язків по дому;
  10. виправляти помилки, допущені дитиною;
  11. вчити, що матеріальні цінності головніші того, що за гроші не купиш: любові, щастя, гармонії;
  12. не давати й шансу на помилку;
  13. навіювати, що у всьому винні інші, жорстокий світ і всесвітня несправедливість;
  14. побачити, що дитина засмучена і купити їй щось на втіху, замість того, щоб розібратися в причинах;
  15. демонструвати свою перевагу;
  16. захищати дитинчу від конструктивної критики та зауважень. 

Як не стати мамою-мавпочкою з мультфільму і що робити, якщо дитина розпещена

Головний той, у кого більше досвіду, тобто мама і тато. Не треба боятися відмовляти. Розуміти слово «ні» - це також важлива якість. 

Не забувайте про тата немовляти. Так, у перші місяці мама максимально зосереджена на новонародженому. Але подумайте як здорово викликати бабусю, подзвонити подружці чи найняти няню, а самим сходити до ресторану чи нікуди не сходити, але побути вдвох. 

Не забувайте про себе. Якщо вам потрібно вийти на роботу через місяць після пологів – виходьте. Якщо ви хочете сходити на манікюр, будь ласка. Головне завдання: у всіх цих клопотах не втратити себе і не відчувати своєї провини за це. 

Встановлюйте правила та межі. Дитина прийшла у ваш дім, а не ви в неї. Так, малюк бажаний, коханий, рідний, але все ж таки. Ви вільні встановлювати закони, жити за власними графіками та підлаштовувати під них режим немовляти. До речі, багатьом батькам дуже полегшує життя дитячий режим. Наприклад, ви знаєте, що щовечора без перепусток син чи донька лягатимуть спати о 21.00. Потім маєте вільний час. Як чудово це усвідомлювати! Або малюк обідає о 12-й — ви знаєте, що в цей час вам краще бути вдома або в кафе, де довіряєте кухареві. 

Послідовність виховання. Перше — мама з татом, а ще всі бабусі, дідусі, тітки та дядьки мають діяти заодно. Якщо тато не дозволяє купувати самокат, а мама пішла і купила, це не педагогічно та не коректно щодо тата. Або такий приклад: вранці ви не дозволили дивитися 2 мультфільми поспіль, але в обід вже можна дивитися скільки влізе. Правила повинні бути чіткі, зрозумілі та дотримуватися всіх членів сім'ї.

Маєте питання?

Заповнюйте форму, залишайте ваше питання і ми відповімо вам.

Цей сайт використовує файли cookie для поліпшення вашого використання.