У яких випадках варто зводити дитину до психіатра і чому цього не слід боятися
Parenting box

У яких випадках варто зводити дитину до психіатра і чому цього не слід боятися

136
опубліковано: 4 лис 2019
До списку всіх статей
опубліковано: 4 лис 2019

Сьогодні дитяча психіатрія — напрямок медицини, що має великий попит. Приблизно 1 млн українців потребують допомоги психіатра, кожна п'ята з них — дитина, а більшість фахівців солідарні в тому, що розлади психіки у дорослих виникли ще в дитинстві. Причини цього можуть бути різні від спадковості та пологових травм до фізіологічних процесів організму і серйозного душевного потрясіння. Хай там як, важливо вчасно розпізнати проблему і розпочати боротьбу за душу дитини. І абсолютно точно в цій боротьбі не варто соромитися просити допомоги, боятися засудження навколишніх, звинувачувати себе у поганому материнстві чи батьківстві. Важливо сфокусуватися на проблемі та постаратися розправитися з нею.

Поширені причини страху психіатрів і що з цим робити

Страх та недовіра будь-яким лікарям

Так склалося в нашій країні, що від медичних працівників ми біжимо, як від вогню. У тому числі від психологів, психіатрів, психотерапевтів. Часто люди бояться почути діагноз, тому що не знають як з ним жити далі, що скажуть на роботі, що подумають інші, як справлятися, чи не перетворять серйозні та агресивні хімічні препарати людину на овоч.

Як справи насправді. Перше: психіатр для дитини - такий самий лікар, як хірург і стоматолог. Друге: завжди можна звернутися одразу до кількох фахівців, щоб упевнитися у правильності поставленого діагнозу. Щобільше, бажано, щоб дитина пройшла і психіатра, і психолога. Третє: жоден лікар ніколи не оприлюднить діагноз без згоди пацієнта. Четверте: сучасні способи лікування куди гуманніші та безпечніші, ніж ті, що були десять-двадцять років тому. П'яте: своєчасне, правильне лікування дає дитині можливість нормально розвиватися, а дорослому жити повноцінним життям. Шосте: порушення психічного розвитку іноді пов'язані з неправильною роботою ендокринної системи. Тому й лікувати треба її. І сьоме: психічна недуга зовсім не обов'язково на все життя. Часто достатньо пройти один курс лікування, щоб раз і назавжди впоратися із захворюванням.

Засудження із боку суспільства

В Україні, як і в інших пострадянських країнах, люди з порушенням психіки якось апріорі стають ізгоями, а батьків таких дітей засуджують і сприймають як двієчників. На жаль.

Як справи насправді. Кожен із нас — дорослих, хоч раз у житті стикався зі стресом, депресією, станом на межі нервового зриву. Як це нас характеризує? Що всі ми люди, а не роботи. І важливо лише те, як ми впораємося зі своїми внутрішніми драконами. Коли розуміємо, що психічного і фізичного ресурсу не вистачає, ми звертаємося за допомогою. У цьому немає нічого ганебного. Дивно якраз таки заплющувати очі на проблему. Тому однозначно слід вести дитину до психіатра, якщо у цьому виникла потреба.

Докори сумління

Куди не плюнь — усі праці психосоціологічних фахівців начебто вказують на маму пальцем. То вона надто нервова, то не приділяє належної уваги, то душить своєю любов'ю. Звичайно, жінка начитається і зведе себе настільки, що почне розкладати свою поведінку на атоми, аналізуючи де і що вона сказала або зробила не так.

Як справи насправді. Замість того, щоб шукати винного та займатися самоїдством, потрібно просто показати дитину лікарю та реально допомогти йому. Душевне захворювання може залежати від багатьох факторів (генетика, ендокринна система, травма, стрес). Крім того, саме мама своєю турботою та любов'ю часто стримує розвиток психологічного розладу!

Коли є привід звернутися до психіатра

Значні події в житті сім'ї - такі, як смерть близької людини або домашньої тварини, розлучення батьків, переїзд, травми, зловживання алкоголем або психотропними речовинами, серйозне захворювання члена сім'ї - все це здатне викликати у дитини стрес, що може призвести до проблем з поведінкою, настроєм, апетитом та взагалі функціонуванням дитячого організму.

Часом буває неясно, що привело дитину до замкнутості, що зробило її похмурою, тривожною або плаксивою. Але якщо ви відчуваєте, що вона може мати психоемоційні проблеми, краще довіритися інтуїції та перестрахуватися.

Ознаки, які можуть говорити про проблему:

  • затримка розвитку: мови, ходіння, відвикання від підгузка;
  • ходіння по колу, повторення одного і того ж руху чи слів;
  • проблеми з навчанням та концентрацією уваги (наприклад, синдром дефіциту уваги та гіперактивності – СДУГ);
  • проблеми з поведінкою (гнів, агресія - укуси, удари кулаками чи ногами, нетримання сечі);
  • значне зниження оцінок, особливо якщо дитина завжди навчалася добре;
  • втрата інтересу до занять, до яких зазвичай дитина проявляла зацікавленість;
  • смуток, сльозливість, депресії;
  • соціальна ізоляція (коли не хоче дружити з іншими дітьми та погано йде на контакт з дорослими);
  • якщо дитина стала жертвою булінгу в будь-якому його прояві, сексуального чи емоційного насильства, інших подій, що травмують;
  • зміна апетиту та смакових уподобань (частіше у підлітків);
  • безсоння чи сонливість;
  • прогули у школі;
  • різкі перепади настрою;
  • скарги на фізичне нездужання;
  • серйозні, гострі чи хронічні захворювання;
  • ознаки вживання психотропних речовин чи алкоголю;
  • проблеми з поведінкою після втрати близької людини, розлучення батьків, переїзду.

Пошуки відповідного фахівця

Знайти кваліфікованого лікаря, який має досвід роботи з дітьми та підлітками буває непросто. І хоча досвід та освіта безумовно важливі, не менш важливо знайти спеціаліста з найкращим підходом, з яким буде комфортно конкретній дитині. Запитувати рекомендації хорошого психіатра можна у знайомих, на роботі, у дитячого лікаря. Перед першим відвідуванням лікаря можна зателефонувати та з'ясувати деякі нюанси одразу.

Перед тим, як вирушити на консультацію або під час неї, можна уточнити такі питання:

  • який досвід лікаря і як довго він працював з дітьми та підлітками;
  • які його повноваження;
  • чи є сертифікати, які свідчать про постійний розвиток;
  • здасться дитині лікар доброзичливим;
  • чи доступний фахівець телефоном у надзвичайній ситуації;
  • хто замінить лікаря під час відпустки чи лікарняного;
  • у яких напрямах спеціалізується лікар;
  • чи готовий він зустрітися з батьками на додаток до роботи з дитиною.

Як підготуватися до першого візиту

Іноді батьки стурбовані реакцією дитини на відвідування психіатра, психолога чи психотерапевта і до останнього тримають її у невіданні. Але важливо бути чесним щодо причини, через яку допомога фахівця взагалі була потрібна.

Маленьким дітям можна пояснити, що такий тип відвідування лікаря не включає фізичного огляду, уколів та інших маніпуляцій. Підкресліть, що під час сеансу ви багато говоритимете і гратимете, щоб відчути себе краще. Скажіть, що лікар допомагатиме і дитині, і іншим членам сім'ї.

Підлітка можна заспокоїти тим фактом, що все, що він розповість психіатру - конфіденційно і ніхто, включаючи батьків, не дізнається про що конкретно йшлося під час сеансу. Виняток - думки про самогубство або заподіяння шкоди іншим способом собі чи іншим.

Якщо попередити дитину про характер візиту, то ви не дасте їй відчути себе самотньою, покинутою, ошуканою.

Як підтримувати дитину при психоемоційних проблемах

Поки дитина долає психологічні труднощі, будьте готові слухати її скільки потрібно, дбати й підтримувати без засудження. Терпіння відіграє найважливішу роль, тому що маленькі діти (і часто підлітки) не можуть висловити свої емоції, страхи та побоювання словами. 

Постарайтеся виділяти час і перебувайте в моменті тут і зараз, щоб обговорити проблеми та тривоги дитини. Відключайте телевізор, ноутбук, телефон, щоб дитина відчула, що вона ваш пріоритет. 

 Що ще можна зробити батькам: 

  • розмовляйте з дитиною часто, відкрито та чесно; 
  • проявляйте любов і підтримку, особливо у важкі часи; 
  • дбайте і про свої фізичні та емоційні потреби; 
  • заручіться підтримкою близьких, рідних, вчителів, вихователів;
  • влаштовуйте веселі сімейні свята та дружні посиденьки; 
  • встановіть заборону на неналежну поведінку (іноді це дуже нелегко). 

Важливо пам'ятати, що чим раніше звернутися по допомогу, тим швидше і простіше можна пройти через важкі часи та повернутися до щасливого наповненого життя.

Маєте питання?

Заповнюйте форму, залишайте ваше питання і ми відповімо вам.

Цей сайт використовує файли cookie для поліпшення вашого використання.