Стереотипи про іноземні державні школи: топ-5

28.01.2022

Здобуття хорошої освіти для дитини — одне з найактуальніших питань для кожного з батьків. Багато хто всерйоз розглядає варіант навчання за кордоном. Чи правдиві чисельні міфи? Ми проаналізуємо найпопулярніші та допоможемо об’єктивно співвіднести переваги та недоліки формату. Цікаву інформацію, спростування помилкових міфів щодо навчання у державних школах за кордоном підготувала експерт із середньої освіти за кордоном компанії STAR Academy Тетяна Чесалова.

Міф 1. Діти з інших країн не можуть навчатися у державній школі

Якщо є бажання, знайти відповідний навчальний заклад цілком реально. Наприклад, у США, Німеччині навчатися у звичайній, не приватній школі може дитина без громадянства. Спектр вимог індивідуальний, у деяких країнах потрібно підтвердити високий рівень володіння мовою (зокрема у Німеччині). Після проходження навчальної програми учень отримує офіційний документ про освіту. Зручно, що практично скрізь практикується можливість тестового 2-тижневого навчання.

Доволі лояльну освітню політику веде Канада, активно запускаються програми міжнародного обміну, у яких можуть брати участь діти навіть з початковим рівнем підготовки, базовим знанням англійської. Іноземна середня освіта доступна у межах невеликих сімейних бюджетів. Вартість навчання та проживання обійдеться як мінімум у 2 рази дешевше, ніж у приватних освітніх закладах. Наприклад, за аналітичними даними, 1 рік навчання у звичайній канадській школі коштуватиме приблизно 25 000 CAD, а ось приватна школа-пансіон за 12 місяців виставить рахунок у 50 000 – 60 000 CAD.

Міф 2. Рівень підготовки у державних школах в рази нижчий, ніж у приватних

Важливо, що навчальний процес у Канаді базується на тих самих програмах навчання — IB Diploma, Advanced Placement та ін., незалежно від форми власності школи. У США в рамках академічної програми учні набувають професійних навичок у перспективній для себе сфері (кіноіндустрія, медичні послуги, дизайн, педагогіка, інженерія, робототехніка), що полегшить навчання в майбутньому.

Міф 3. У державних школах дітьми серйозно не займаються, вони надані самі собі

Така думка помилкова — учні перебувають під наглядом куратора, прийомної сім’ї. Обов’язково узгоджується навчальний графік, заняття, участь у заходах. Відповідальність за школяра, організацію його навчального процесу, дозвілля несуть тимчасові батьки, радник, який відповідає за іноземних студентів, та державний куратор (іноді — представник приймаючої компанії, який має повноваження від місцевого органу освіти).

Міф 4. Вступити до університету можна вже після року навчання у державній школі

Вступ до вищого навчального закладу можливий лише при виконанні повного спектру умов. Щоб отримати потрібну кількість залікових годин по набору обов’язкових предметів (кредитів), необхідно в середньому 24 місяці — при хорошому знанні національної мови (рівень — вище середнього). Одного факту навчання протягом року буде замало. Додатковим бонусом стануть наявність високих комунікативних навичок, гідні результати навчання у рідній країні.

Міф 5. Програми культурного обміну США J1 з урахуванням державних неефективні

При серйозному підході навчання в рамках освітньої програми покаже відмінні результати. Крім цього, рік самостійного проживання, ознайомлення з чужою культурою, вивчення нової системи цінностей, придбання навичок спілкування з різними людьми, носіями живої мови дозволять більше дізнатися про іноземну лінгвістику.

Грамотний підхід до вибору школи, якісна підготовка учня дадуть можливість ефективно організувати навчальний процес, психологічно підготувати дитину до навчання та проживання у новому культурному середовищі.