Цифрова гігієна: практичні поради для дитячої безпеки в інтернеті

02.02.2021

У 2016 році Center for Cyber ​​Safety and Education вивчав використання інтернету дітьми. Вчені опитали учнів 4-8 класів і з’ясували, що 40% з них спілкувалися з незнайомцями в мережі. Звіт Hootsuite і We Are Social показує, що у 2019 році людина проводить в інтернеті 6,5 годин в день. І зовсім не обов’язково, що весь цей час вона там навчається або працює. Цифри вражають, адже ми часто нехтуємо цифровою безпекою, про неї не розповідають ні у школах, ні дома, а багато з нас не чули термін «цифрова гігієна». Заповнімо цей прикрий пробіл і почнемо з відповіді на питання «Навіщо це потрібно»:

1. Щоб захиститись від ризиків: контентних, комунікаційних, споживчих і технічних. Щоб навчити дитину адекватно реагувати на злом облікового запису, наприклад, або кібербулінг. Щоб вона розуміла, чому дуже небажано викладати в мережу фотографії квартири, школи й привласнювати постам геолокацію.

2. Щоб уникнути інформаційного перевантаження. Щодня нас занурюють в бурхливий потік інформації самої різної якості. Але наш мозок не вміє всю її обробляти. Він втомлюється. Від цього знижується концентрація, розсіюється увага, ми перестаємо аналізувати явища, піддаємось рекламним маніпуляціям і так далі.

Цифрова гігієна: практичні поради для дитячої безпеки в інтернеті

3. Щоб раціонально використовувати свій час. Головне правило соцмереж — заробити на нашій увазі. Чим більше часу ми «залипаємо», тим більше грошей заробляє платформа. І все ніби нічого, але ми ж безцільно скролимо стрічку й витрачаємо час. А могли б присвятити його важливому, корисному заняттю.

4. Щоб зрозуміємо, що дійсно важливо. Скільки з нас, прокинувшись, хапають телефон, щоб перевірити пошту і месенджери? А як часто ми бачимо там дійсно важливі повідомлення? І хочемо ми насправді читати це все?

Як захистити свої та дитячі дані

Чистимо цифровий слід. Піти з усіх соцмереж і месенджерів, швидше за все, не вийде. Але пройтися налаштуваннями приватності та поставити/зняти потрібні галочки ми можемо.

Відписуємось від непотрібних спільнот. Перегляньте і проаналізуйте на корисність контент у вашій стрічці новин. А потім безжалісно почистьте підписки. Причому списку друзів це теж стосується. Якщо ваш майстер манікюру нескінченно викладає фото чужих нігтів і для вас цей контент не несе ніякої цінності — тихесенько натисніть mute, unfollow, скасуйте підписку на оновлення.

Стежимо за оновленнями безпеки пристроїв. Викачуємо програми лише в перевірених джерелах, наприклад: в App Store або Google Play.

Цифрова гігієна: практичні поради для дитячої безпеки в інтернеті

Перевіряємо паролі. Коли ми або наші діти використовуємо прості паролі на кшталт «password», «qwerty», дати народження або щось в цьому дусі, головна мета зловмисника — відгадати його та увести обліковку. Пароль повинен бути складний, складатися з цифр і букв, бажано — в нижньому і верхньому регістрі.

Поговоріть з дітьми про те, що розповідати свій пароль друзям — погана ідея.

Встановлюємо правила використання гаджетами. Те ж дослідження американського Центру з кібербезпеки показало, що 49% дітей заходили в інтернет після 23:00 і пізніше. Щоб бути спокійним, що син або дочка сплять ночами, а не шаряться по інстаграму, заведіть традицію здавати на ніч телефони на підзарядку. Так дитина виспиться, буде бадьорий в школі, а його рука не буде автоматично тягнутися до гаджета.

Стежимо за поведінкою дитини. Кібербулінг — нова форма прояву агресії. Якщо «професійний втикальщік в телефон» раптово перестав використовувати гаджет — це сигнал для батьків.

Вчимо пильності. Загрози цифрової безпеки існують не тільки в смартфонах і ноутбуках. Наприклад, існують шахраї, які використовують банкомати для отримання інформації про кредитні картки.

Користуємося інструментами для генерації та зберігання паролів. Наприклад, сервіс Lastpass.