В ім’я зближення двох світів, або як за допомогою вправ налагодити сімейні відносини

23.05.2019

Коли між дітьми і батьками панує гармонія, життя набуває особливого змісту. Але досягти її вдається, на жаль, не всім. Побутові проблеми руйнують ідилію, будують бар’єри між членами сім’ї. Сварки, непорозуміння, брак уваги та спілкування залишають негативні відбитки на психіці дитини, які згодом псують відносини. Психологи всього світу шукають шляхи розв’язання цих проблем, і сьогодні сміливо можна сказати, що вихід є. Про нього ми зараз вам розповімо.

Важливість взаємодії кожного члена сім’ї

Агресія, негатив, брехня, апатія – такі порушення у відносинах між батьками й дітьми зустрічаються часто. І якщо, на перший погляд, здається, що подолати їх неможливо, то насправді це цілком реально. Варто лише усвідомити проблему і почати її викорінювати. І найкращими, перевіреними роками способами стануть спільні вправи батьків з дітьми. Проводяться вони в ігровій формі, займають небагато часу, а ефект від них миттєвий. Які завдання вони реалізують:

  • згуртовують членів сім’ї;
  • формують поняття «Мама, тато, я – єдине ціле»;
  • покращують комунікативні навички;
  • підвищують самооцінку;
  • сприяють змінам внутрішньосімейних стереотипів;
  • вчать правильно виходити з конфліктних ситуацій;
  • знайомлять молоде покоління з роботою в команді, партнерством і поняттям співробітництва;
  • розвивають сімейні цінності, традиції.

І, головне, спільні вправи встановлюють уявний контакт батьків з дитиною, вчать розуміти з півслова і погляду.

Зміцнюємо психологічний зв’язок

Чим більше мама і тато проводять часу з малечею, тим міцніші їхні відносини. Встановлення емоційно-тактильного контакту й організоване спілкування вирішують багато суперечностей в родині, сприяють правильному вихованню. І щоб це проходило в невимушеній атмосфері та приносило задоволення кожному учаснику, пропонуємо вам кілька варіантів психологічних ігор на взаємодію:

  1. Обмін ролями. Покажіть імпровізований театр, де ви – дитя, а син чи донька виконує роль тата або мами. Згадайте та відтворіть ситуацію, яка сталася з вами нещодавно і спричинила сварку (наприклад, дитина не хотіла одягатися в садок/школу, забруднила чобітки в калюжі, розбила склянку і т. д.). Від її імені розкажіть детально про ваші наміри, почуття, реакції, дії.

Результат: таке проникнення у внутрішній світ малюка дозволяє дорослому переосмислити ситуацію і, можливо, зрозуміти, що він щось не так сказав чи зробив. У свою чергу, дитина подивиться на себе збоку і проаналізує власну поведінку.

  1. Пантоміма. Один учасник загадує слово і намагається його зобразити. У хід можна пускати міміку, жести, рухи тіла і навіть навколишні предмети. Залежно від віку дитини, придумані слова можуть бути різного рівня складності: звірі, наприклад, для найменших, цілі ситуації для старших.

Результат: розвиток навичок невербального, тактильного та мімічного спілкування.

  1. Папуга. Вибравши будь-яке коротке речення (наприклад: «На вулиці йде дощ», «Сьогодні понеділок»), попросіть дитину промовити його, виражаючи заздалегідь задумане почуття. Це можуть бути: ніжність, ненависть, радість, смуток чи інші.

Результат: дорослий вчиться розуміти почуття свого чада, а малюк – висловлювати емоції.

  1. Придумай сам. Попросіть дитину закінчити речення типу: «Щастя для мами – це …», «Горе для тата – це …», «Задоволення для братика – це …».

Результат: дитинча вчиться розуміти почуття оточуючих його людей.

  1. Місток довіри. Попередньо потрібно створити «смугу перешкод». Можна використовувати аркуші паперу для зображення уявного мосту, рушник – для прірви, іграшки – для бар’єрів. Один з батьків зав’язує собі очі та просить сина або доньку провести його через кімнату так, щоб він не впав з «мосту» в «річку». Потім учасники міняються ролями.

Результат: формування довіри до близьких людей.

  1. Сіамські близнюки. Стоячи пліч-о-пліч, обійміть один одного за пояс, прив’яжіть вашу праву ногу до лівої ноги дитини. Спробуйте походити по кімнаті, посидіти, виконати якесь завдання або досягти поставленої цілі.

Результат: формування вміння працювати в команді, розвиток поняття взаємодопомоги.

  1. Компліменти. Взявшись за руки, по черзі називайте ті якості у партнера, які вам подобаються: «Мені подобається в тобі, що ти слухняна», «Мені подобається в тобі, що ти ласкава» та ін.

Результат: оцінка емоційного стану, зближення.

Подібні психологічні вправи дозволяють малечі відчути атмосферу любові, спокою, захисту. Вони потрібні для кращого розуміння батьками своєї дитини.

Робимо акцент на фізкультуру

Спільні фізичні вправи зближують не гірше, ніж праця. Вони будуть корисними не тільки для зміцнення дитячого здоров’я, але й стануть гарним тренуванням для дорослого організму. До того ж це завжди весело і позитивно. Проводити заняття необов’язково на свіжому повітрі (хоча це було б ідеально), просторої кімнати буде цілком достатньо. До вашої уваги невеликий комплекс вправ:

  1. Гойдалки. Такий вид розваг відомий кожному. Адже всі без винятку діти люблять, коли мама чи тато розгойдує їх на руках. У цій справі важливо правильно тримати дитину – під пахвами, а дорослий повинен бути злегка нахилений вперед.

Результат: зміцнення загального фізичного стану, розвиток вестибулярного апарату, почуття рівноваги.

  1. Планка. Одна з найбільш ефективних вправ у фітнесі. Займаючи горизонтальне положення, мама чи тато спирається на руки та пальці ніг, тримаючи тулуб над землею. У цей час син або донька проповзає під «містком» або ж забирається на нього. Для різноманітності можна періодично лягати на підлогу, щоб малюк переступав через дорослого.

Результат: зміцнення м’язів спини, живота, ніг. Розвиток навичок лазіння у дітей.

  1. Дружні ніжки. Сидячи на підлозі, дитина притискається спиною до дорослого. Ноги в сторони, опора на руки. По команді, обидва учасники одночасно піднімають то ліву, то праву ногу.

Результат: укріплення м’язів ніг, спини. А якщо виконувати ці рухи під музику, буде ще й розвиватися почуття ритму.

  1. Веселі стрибки. Тато або мама, сидячи на підлозі з витягнутими вперед ногами, тримає за руки дитину. Вона знаходиться в положенні стоячи, ступні на ширині плечей. Коли дорослий розводить ноги нарізно, дитя підстрибує і зводить свої ноги разом. Потім дорослий з’єднує ноги, малюк знову підстрибує, розводячи ноги нарізно.

Результат: комплексне навантаження на всі групи м’язів.

  1. Ігри з м’ячем. Цей спортивний атрибут найулюбленіший у всіх дітей. У парі його можна катати по підлозі, кидати. Але набагато цікавіше і веселіше, якщо дорослий руками зробить кільце, а малюк буде закидати м’яч туди (прототип баскетболу).

Результат: розвиток спритності рук, координації рухів, уважності та реакції.

  1. Місток. Вихідне положення – обличчям один до одного. Дитина піднімає руки вгору і повільно нахиляється назад, прогинаючи спину. Батько чи мати підтримує її, допомагає дістати руками до підлоги та зробити «місток». Після кількох тренувань вправа вже не потребуватиме страховки дорослого.

Результат: загальне зміцнення організму.

  1. Тачка. Дитина спирається на випрямлені руки на підлогу. Батько або мати бере його за щиколотки та злегка піднімає. Малюк, переставляючи долоні, імітує ходьбу, пересувається по кімнаті.

Результат: розвиток рівноваги, зміцнення плечового поясу обох членів сім’ї.

Сюди можна додати й прості нахили, ходьбу на п’ятках, навшпиньки, повороти та будь-які інші рухи тіла. Станьте для вашого малюка «дзеркалом», нехай повторює. Перераховані вище вправи підходять для різних вікових категорій, і чим старше чадо, тим складніші завдання треба перед ним ставити. Веселіше виконувати їх в музичному супроводі.

Цінність таких занять полягає не тільки у фізичному навантаженні. Ставши дитині спочатку «особистим тренером», мама або тато з часом буде наставником, партнером, головною опорою.

Побудувати хороші відносини в родині досить складно, над цим потрібно старанно працювати. Виконуючи вправи разом з дитиною, будьте щирими та чесними. Після проведення кількох спільних занять результат потішить: ви обоє станете більш розкутими, відкритими.

Оцінити:
0Пока оценок нет